В посл. Ефесянам 6:18 читаем слова, которые ярко, с поразительной точностью отражают важность наших молитв: «Всякою молитвою и прошением молитесь … о всех святых». Тот, кто серьёзно вчитывается и вдумывается в значение этих слов, вынужден искренне признать – я должен всегда молиться, молиться о всяком деле, все мысли и сердечные помыслы я должен вкладывать в молитву. Куда бы я ни собирался, чтоб ни начинал делать, моя молитва должна быть в начале любого дела. Вернёмся к нашему тексту, ясно видно повторение для усиления понимания смысла слова «всякое, всяким, всякою». Павел подчёркивает – «старайтесь о сем самом», т.е. прилагайте все усилия. Он, конечно же, знал, как в любом человеке хватает природной лени, а не усердия к молитве. Как часто бывает, что мы молимся, но не бодрствуем в молитве, произносим вполне правильные слова, но не видим воочию того, о чём молимся.
Но кто-то может задать вопрос – а для чего нужна именно постоянная, настойчивая, неусыпная молитва?
Во-первых, само существование сатаны обязывает нас к этому. Вернемся немного раньше и перечитаем, начиная с 12 стиха. Если мы ко всему этому противостоянию не приобщим искреннюю постоянную молитву в Духе, то наша борьба будет безуспешной.
Во-вторых, истинная причина наших неуспехов в жизни, в служении – это не недостаток образования или опыта, а недостаток молитв, непостоянство в прошениях. Иакова 4:2 ясно написано – «не имеете, потому что не просите». Почему церкви так бессильны против заблуждений, грехов и привязанностей к прежним мирским привычкам. Должно нам просить с усердием, с дерзновением.
ТРЕТЬЯ, ЕЩЁ БОЛЕЕ ВАЖНАЯ ПРИЧИНА – сам Господь, Его отношение к молитве (Марка 1:35, Луки 6:12). Если мы считаем себя Его учениками, Его последователями, то личный пример стояния в молитве, данный самим Иисусом, должен ещё больше указывать нам на постоянство в молитве.
Четвертое - Луки 21:34-36. Необходимо молиться, чтобы день возвращения Христа не застал нас внезапно. Мир стремится стащить нас вниз с того пьедестала, на который вознёс нас Христос. И у нас есть только одно средство остаться на высоте положения – не переставая молиться.
Пятое – Филипп. 4:6. Одна ночь, проведённая в молитве, избавит от многих бессонных ночей в дальнейшем. Мир Божий, который превыше всякого разумения, даст вам истинную радость, сохранит наши сердца и мысли на пути следования за Иисусом.
И может быть самое главное – через наши молитвы обращаются к Господу другие. Редко кто находит путь к покаянию без чьих-либо молитв. Новообращённые порой говорят, что чтение Слова Божьего или христианский фестиваль открыли им путь к Богу. Но, и в этих редких случаях, стоит копнуть поглубже и окажется, что о внучке молилась почти пять лет бабушка, а пропадающего от зависимости наркомана спасла молитва одноклассника.
Наши молитвы способны поднять наверх, на путь общения с Богом, кажется, с самого дна человеческого падения, поэтому хочется ещё и ещё раз напомнить – непрестанно молитесь!
Леонтий Жидков,
Ульяновск, Россия
Родился и фактически, и духовно на Кавминводах (Россия, Ставрополье). Стихи пишу с юности, несколько раз участвовал в поэтических конкурсах и коллективных сборниках. В 2014 году вышел сборник стихов "Прикосновение"...
В настоящее время живу в Ульяновске, женат сорок один год назад, трое детей, четверо внуков. Несу служение в миссии "GIDEON International" c 1993 года и по сей день. e-mail автора:lezhid@yahoo.com
Прочитано 72026 раз. Голосов 14. Средняя оценка: 4,79
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
